Хочу так покохати: зустріти людину,
Тільки глянути - все в ній побачить:
І характер чудовий, і лагідні речі,
І кохання палке - кажуть очі про нього.
Тільки ні! Нідочого лагідні речі,
І характер чудовий мені не потрібен,
А тієї любові, що гірше полину,
Щоб від туги бриніли в очах моїх сльози.
Щоб сьогодні було, як і завтра-гаряче,
Щоб спокою ні грама, довільства нітрохи,
Бо любов помирає, мов квітка в вазоні.
Квіти в полі палають - як вічність
Любові!
А т1е1 любов1, що г1рше полину...
© Copyright: Евгения Давыдянец, 2026
Свидетельство о публикации №126082008296
Свидетельство о публикации №126082008296
Рецензии
А буває, проходить людина, мов проносить квіти - і дарує тобі половину.
Згадалося з Ліни Костенко.
Щасти вам доле, Євгеніє
Надия Медведовская 25.08.2026 20:55 • Заявить о нарушении
Згадалося з Ліни Костенко.
Щасти вам доле, Євгеніє
Надия Медведовская 25.08.2026 20:55 • Заявить о нарушении
Спасибо! Я очень люблю творчество Надии...
И её стихи на мове.
Евгения Давыдянец 25.08.2026 22:46 Заявить о нарушении
И её стихи на мове.
Евгения Давыдянец 25.08.2026 22:46 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.