Ны забуду дiвчыноньку,
Бо була така вжэ добра,
Шо ля мні й давала.
Цылував йійі я довго.
Да а шо ж пак толку?
Ну, ныек і ны сказала,
Шо тэж любыть Коцю.
Вот я й вырышыв: довольно!
Йіду, ух, на стройку!
Бо хоть там пойму, чы нада
Мні якась морковка.
Гынув-гынув Коця прамо!
Бо й ій там нычого
Ны знайшов ны в Круглым Полы
А ны у жыдовкы.
І вот йіду до Янова.
А в авто, ох, Кошка?!
Оказалось, выйшла замуж.
Да мынэ всэ ж помныть.
Жель, ны надто пожыла ляльк.
Ой, да сохраняла
Мого вірша, шо пысав йій
Шэ в Сухому Боры.
Можня ж жыты ны с коханым.
Вот по тіліфону
РапТом чую голос Томкы.
Й говорылы довго!..
///ну, а гондэ но Алёнка,
Шо найшов я в Бродах
Свидетельство о публикации №126081906111