Як я сало вибирав

На м'ясних рядах на ринку,
як весна співала,
вирішив собі купити
шмат ссмачного сала .

Господине,покажіть
мені таке сало,
щоб і шкірочка була,
щоб і не відстала.

Чому,дядьку,ваше сало,
таке дороге?,
хоч на вигляд почорніле
і якесь туге.

Відійди,кричить скоріше,
відійди,шпана,
зрозумів,воно не ваше-
сало кабана.

Босяком мене назвав,
кажу дядьку:"Враже",
гарне сало,те,що хочу
хай мені покаже.

Що,за скільки віддасте?,
усміхаюсь мило,
хоч воно таке товсте
наче брусок мила.

Мабуть це сальний продукт,
чи гуманітарка?,
замість сала-одні шкірки,
це не сало - шкварка.

Чом від вашого продукту
тхне мов з міхура?,
і навіщо продавати
сало із кнура?

З продавцями торгувався
мовби шукав бірку,
то додому йти збирався,
то знов нюхав шкірку.

В когось сало таке є,
щоб з прошарком м'яса,
нехай шкірка відстає
щоб  був мов прикраса.

Їй говорю про сальце,
що купити хочу,
а вона,що я усім
голову морочу.

Повтори,що ти сказала,
що не продаси?
та я краще замість сала
куплю ковбаси.

Замість рульки,чи гомілки
кістки посинілі,
кажу людям:"Хочу сала,
те,що є у Смілі"

Кажеш відійти подалі,
добре,вже мовчу,
радиш обертать педалі
зрозумів,- кручу.

Не сприйміть вірш за гордииню
зверхність,чи за пиху,
краще сала я куплю
в Тані Палянихи.

Про красу заговорив,
та в душі жалі
бо знов сала не купив,
як в моїм селі.

серпень 2026
О.Чубенко-Карпусь.