Отаман Маруся Саша Соколовська

       ***

Ма –
          ру-
                Ся!
Мара! –
              Руса! – Руда!
                Ся –
Са-
      шу-
            ня! –
                її ім*я. –
Соколовська:
Соколи!..
              Лови!
Вся сім*я згинула…
Чи - ?!..-
              Мовчи!..
Ліпше –
              таїна –
личить більше!
Тезка –
            козак
                цілував
                лише
                голос!..
Бо це і не жінка,
                не дівчина –
                вповні,
А – отаманша –
                Соколо-повінь!
Майже пір*їнка,
                майже сніжинка,
Лава
        чи
                лови?!
Слава
          чи
              слово?!..
_____________
Тричі розстрільна –
        Тричі жива….
_______________
Летить по небу
                Марусин кінь,
У хмарах скаче її загін!..


Рецензии