Згоряє серпень
Згоряє серпень, наче свічка,
І спека вже не та, м’яка.
Частіше сиротіє річка,
Жовтіє тут і там трава.
Та день ще довгий! Достигає
Малина пізня… Виноград
Щомиті сили набирає…
Йдуть аромати від левад.
Хоч небо все частіше сіре,
Пустіють скошені поля,
Гуляє ще у вікнах вітер,
Гойдає штори, як маля.
Зітхають вкриті снігом гори,
Щодня темнішає блакить,
Шумлять високі осокори,
Смаками яблук сад п’янить…
Ще світ милує очі квітом,
Та серпень наганяє сон…
Ну що ж… Закінчується літо…
Звучить зворушливий шансон…
Згоряе серпень
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126081805732
Свидетельство о публикации №126081805732
Рецензии