Розмова з Ангелом
Я знов блукаю у пророчих снах,
Котрі віщують лиш криваві битви,
В краю де вітер стогне в ясенях.
Мені - замало... раєм причаститись:
Я хочу там зостатись назавжди.
Й не страшно, що могильні тиснуть плити,
До того ж, менше в захисті нужди.
Примарами подолані скорботи,
Тиняються у вибілених снах.
Та серденько не скніє від турботи,
Бо... там... немає шибениць та плах.
Нема війни і "Невського... дракона",
Тому єство вдихає благодать.
І байдуже: крисаня, чи корона,
Купюри шелест, а чи сіножать...
Важливо, що чудово знаєш, ХТО ТИ,
(Так, сивий чуб залишив... на Землі):
Свій гнобив гріх, чинив бездушним спротив,
Хоч і літав на... зламанім крилі.
А зараз кров та сльози - десь далеко:
У серці - Бог, та Ангели в думках.
Бо душу в небо винесли лелеки...
Волає тільки біль в сухих степах.
Свидетельство о публикации №126081804570