Межа
досвітні загоралися вогні.
І вірилось - це станеться вже скоро,
нарешті ти зізнаєшся мені...
Нікого поруч. Тільки ми і тиша.
Наївна, щира і крилата юнь.
Але чомусь нічого в нас не вийшло
і дуже швидко потяг цей минув.
Даремно коси мила я в любистку,
нам доля не стелила рушники.
А я вже навіть не в твоєму списку-
межа між нами стала на роки.
Свидетельство о публикации №126081506046