Світом сповита грішна душа твоя
Тяжко від вічно-болючих шрамів
Сіра вовчиця злодійка доля моя
Серце гартує в холодний камінь...
Знай більше за тих хто лише гадає
Щастям долі сплітає в одну тятиву
А є доля блукає свій шлях шукає
Одинока вовчиця в чужому краю
Світу немає і ніч відступає на край
Ніч стомлена снами тихо піде одна
Тож запитай але відповіді не чекай
Чому є більше снів а ніж тихого сна
Цей ранок і день вечір і ніч все мине
Та остання мить в час любого життя
Вирок долі скупої світом не омине
Час піде у вічність а життя в забуття...
Л. Дідусенко 06. 09. 2025р.
Ночi без сна
© Copyright: Леонид Дидусенко, 2026
Свидетельство о публикации №126081407667
Свидетельство о публикации №126081407667
Рецензии