Дежавю
Срібний серпанок циєї зими
Сніг як життя іде навмання
І десь на різних вулицях ми
Так пізно прийшла ця зима
Що в місті нас не впізнала
Може і досі ти ходиш одна
І та ніч тобі в пам'яті стала
Нам не зустрітись зимою
Не почую я радісний сміх
Памятаєш ловили з тобою
У теплі долоні перший сніг
Змінилося все не збагнути
Весь світ зачаївся де я і ти
Нам білі ночі не повернути
І в темній безодні треба іти
Холодна повія зимова пора
Без терла і щасливих снів
Можливо для неї є така гра
Без кохання у місті вогнів
Нехай там зупиниться час
І серце волає не самовито
Чи було те щастям для нас
Чи зада;рма серце розбите
Не ростане в душі сивий лід
Не піде на віки перший сніг
Вже зникає залишений слід
І не стане тепліше від слів...
Л. Дідусенко 28.06.26р
Свидетельство о публикации №126081404350