Вередує серпень, начебто дитина:
То гроза з дощами, то спекотна днина,
То повіє вечір холодом осіннім,
То зустріне ранок сонечком промінним.
Чи такий вразливий цей останній місяць,
Чи не розуміє, чом пустіють гнізда,
Чом жовтіє листя, вабить сад плодами,
Чом лякає вечір хмурими дощами?
Неспокійно якось у мінливім серпні,
Все не так, інакше, як у пишнім червні.
Вчора дощ холодний налетів раптово,
Вранці усміхнулось небо волошково.
Так і в нашім серці – то туман, то світло,
Доля то привітна, то покаже ікло.
Нестабільний серпень, наче путь життєва:
То пора блаженства, то доба січнева…
Вередливий серпень
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126081306203
Свидетельство о публикации №126081306203
Рецензии