на музику Grand Funk “It’s a Man’s World”
https://www.youtube.com/watch?v=1m4sXtvDeiE
Засяяв Схід!
Розтанув лід…
І знов – весна,
яка - наркоз
розлук і сльоз…
Манить вона
в Країну Мрій,
душі моїй.
як чародій !
Свідомість рве…
І зве в нове…
По тілу дріж,
весна, як ніж -
ти не моя -
відкраян я!
До щастя мчу,
блюз досхочу
ним просочу...
Іду в політ,
від давніх бід
за океан,
твоїх оман
і десь я там,
як відновлюсь,
зіграю вам
весняних гам,
всі вклавши в блюз!
Я блюз спою!
Я ним живу
і рву струну,
бельканто див,
пророчих слів,
полишив груз
минулих днів
часів і літ…
Є лише блюз!
Блюз мій політ!
Не знає блюз,
оманних уз,
він по собі,
живе в мені,
як слід розлук,
нікчемних мук,
коли гріша,
любов пішла,
і в крик - душа!
Блюз обертон
і стиглість грон
мільйонів слів
усіх віршів …
Блюз, накінець,
кохань - вінець!
Є тільки блюз.
Я ним молюсь!
І з ним зіллюсь!
Весняний ульотний блюз
© Copyright: Юджин Папуша, 2026
Свидетельство о публикации №126081304477
Свидетельство о публикации №126081304477
Рецензии