п1сня Материнське серце

 і синів, і доньок, мати народила.
брала на коліна - Пестила, любила.
Ніжну колискову  мати  їм співала—
Щоби засинали   тихо колисала.

Проводжала в школу, зустрічала знову,
Зігрівала серцем і ласкавим словом.
Їхні перші кроки, радість -  перемоги
Богу віддавала.  Та й усі тривоги.

Пролетіли роки, виросли вже діти,
Та не перестала мати їх любити.
Їй вони маленькі, як колись бувало,
Хоч життя їм скроні сріблом уквітчало.

Якщо син далеко — серце шлях долає,
Якщо сумно доньці — мати відчуває.
Кожен день за діток серце тихо мліє
Ніжною любов’ю ДУші   їм зігріє

Та Є  календАрна одна  світла дата,
Щоби своіх діток змогти привітати.
Материнське  серце — вітАє щоднини,
Бо найбільше щастя— діти і родина.

Вона  дітям була  теплом, і крилом,
Несла крізь життя материнське добро.
І навіть коли вже мами не стало —
її  любов у серцях не вмирала.

Материнське серце — мов зоряний шлях,
Світить для дітей у далеких світах.
тільки погляньте у дитячих очах —
Мати поруч із вами в снах і в зірках…

Одинадцяте серпня — свято в родині,
Та для мами діти — дорогі щоднини.
І допоки б’ється материнське серце,
Кожен день для неї святом відгукнеться.