Вiчнiсть Кохання
У нічному небі тихо
Зорі промовляють про світи.
У космічному просторі
Ми з тобою
Наче в океані острови.
А в якій з галактик
Заблукала ти?
Мерехтінням азбуки зірок
Дай знати,
Де мені тебе
У всесвіті знайти.
У думках я обійшов весь світ.
Заблукав і знову повернувся.
Вже пройшло багато довгих літ,
А я досі ще не знаю,
Де з тобою розминувся.
Та якщо і згасне в тишині
Зоряна остання віри іскра -
Голос твій впізнаю вдалині
Посеред байдужості
Пронизливого вітру.
Як сузір'я обіймають світ,
Ми з тобою - наче їх відгомін.
Скільки б не було парсеків літ,
Таємниці досі не відомі.
Ніч торкнулась подихом своїм
Пам'яті, яка триває вічність.
Так багато бачу дивних снів
Та тримає у своїх обіймах дійсність.
Свидетельство о публикации №126081204581