Згадка незд йсненного кохання

Навіщо ти мені телефонуєш?,
зробила власний вибір ти сама,
свого обранця нового цілуєш
все через те,що в нього є сума.

Ти так давно шукала генерала
повір,із ним ти щастя не знайдеш,
навіщо долю з іншим поєднала,
чом стихлий щем душі на шмаття рвеш?

Тому,чужому пристрасть дарувала,
хоч все не педбачиш у житті,
любов моя враз згасла і зів'яла
лишивши одого на самоті.

Запам'ятай,не пахнуть щастям гроші,
я знов гортаю давній свій альбом
згадались втіхи спільні дні хороші
сумнівно,що вам хороше обом?.

Приносив в жертву власні інтереси
бажання всі виконував любі
не раз відпочивали у Одесі
присвячував вірші лише тобі.

На цій світлині ось,безкрає море,
де шум прибою і зітхання вдох,
над нами небо чисте,неозоре,
крик чайок і прибій один на двох.

Як нам було приємно до безтями
хоч часом флірт за присмішку сприймав,
як куштував уста твої устами,
стан твій дівочий ніжно обіймав.

Тобі були завжди байдужі діти,
я ж дарував трояндові дива
отямившись,тоді лише помітив,
коли зламалась лінія крива.

Коли із іншим я тебе помітив,
щось раптом обірвалось у душі
і ті,що дарував,зів'яли квіти,
і часу плин забрав мої вірші.

Пробач,сімейне щастя вам не рушу,
хоч часто і навідуєшся в снах,
проте байдужість охопила душу,
та гіркуватий присмак на губах.

Запам'ятай,що я зради не пробачу,
хоч пестив і кохав усе життя
душа моя сльозами гірко плаче,
проте назад не буде вороття.

Згадав,із ким ділив кохання ложе
коли були щасливими удвох,
проте вже нам ніхто не допоможе,
бо на душі проріс розлуки мох.

серпень 2026
О.Чубенко-Карпусь.