Я рідну мову не забула,
Вона в мені завжди жива,
До себе міцно пригорнула,
Всі в пам'яті її слова!
Вона ж така, як соловейко,
Як сонечко, що зігріва,
Як квітонька, така гарненька,
Ласкаві всі її слова!
Вона ж бо ненечки, татуся,
Їх голоси в моїй душі...
Співаю нею, не журюся,
Пишу я нею і вірші!
Моя серцева, колискова,
Вона в мені завжди жива,
Бо розмовляю, не забула,
Для чого ж в мене голова!
11.08.2026
Я рiдну мову не забула
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2026
Свидетельство о публикации №126081100473
Свидетельство о публикации №126081100473
Рецензии