про Днiпро та цимбали
додолу схиляє дерева.
Та міцно тримається вишні листок —
стале;во, стале;во.
Пустелю лишає орда сарани;,
де вчора сади розцвітали.
Та ще забринчать навесні ручаї; —
цимба;ли, цимба;ли.
Допо;ки живе в цьому серці любов
висока, глибока, бузкова,
співатиме жа;йворон серед дібров,
і мова, і мова.
Архіп Куїнджі. Дніпро вранці. 1881
Свидетельство о публикации №126081103575