Прокидаюсь під небом Німеччини,
А блукаю стежками Донеччини,
Лину в синь за хмарками біленькими,
За вітрами дитинства легенькими.
Тут зоріють росинки перлинами,
Загадковими ранку зернинами,
Світлом сонячних хвиль зацілована,
Йду у спогад, теплом зачарована.
Відчуваю вітри з ароматами,
А під дахом гніздо з пташенятами,
Неозорі степи з діамантами,
Фантастичні думки з ідеалами.
Опинитись би в полі, де колосом
Вабить простір, насичений золотом
Йти в повітряній сукні і брилику,
Не чекати дочасного прихистку…
Я у краю чужім, як в укріпленні,
Де усі сподівання нездійснені.
Спокушають простори усміхнені,
Та думки мої надто зневірені…
Пiд чужим небом
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126081100011
Свидетельство о публикации №126081100011
Рецензии