Сумна поез я

Де путівець проліг ріним швом
з Кам'янського і аж до подвір'я
засоромився кущ під вікном
грон калини в селі Білозір'ї.

Пролягла борозенка в душі,
я про власні вірші у пилюці
про беспліддя поем і віршів,
що приречністю линуть в фейсбуці.

Хоч точив мене сумнів рази
дні верхів'я життя бачу сірі
не помітив в люстерко сльози
лиш думки полетіли у вирій.

Не відмовлюсь писати вірші
щиро вдячний проте ЛЮДі лишень,
дуже прикро зробилось душі
що пісень вже ніхто не напише.

серпень 2026
О.Чубенко-Карпусь.


Рецензии