Сумна поез я
з Кам'янського і аж до подвір'я
засоромився кущ під вікном
грон калини в селі Білозір'ї.
Пролягла борозенка в душі,
я про власні вірші у пилюці
про беспліддя поем і віршів,
що приречністю линуть в фейсбуці.
Хоч точив мене сумнів рази
дні верхів'я життя бачу сірі
не помітив в люстерко сльози
лиш думки полетіли у вирій.
Не відмовлюсь писати вірші
щиро вдячний проте ЛЮДі лишень,
дуже прикро зробилось душі
що пісень вже ніхто не напише.
серпень 2026
О.Чубенко-Карпусь.
Свидетельство о публикации №126081004182