На рідній Україні йде війна,
яку давно пора вже припинити
іде тотальне знищення майна,
а голови кладуть дорослі й діти.
Де ті колишні віра і любов,
лише думки надією сплекаю,
що скоїлось-не відновити знов
війни конфлікт закінчення чекаю.
Життєпису все зменшується вік.
бо дні його згасають і слабіють.
вже на межі життя і смерті лік
лише його фрагменти голубіють.
У цілім світі йде страшна війна,
політики не можуть зупинитись,
для людсва щось готує сатана,
щоб у вогні пекельнім опинились.
Стою понуро в мовчанці німій,
та хочу,щоб усі мене почули
поема ця-це лемент серця мій
прокиньтеся,якщо уже заснули.
серпень 2026
О.Чубенко-Карпусь.
Крик душ
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2026
Свидетельство о публикации №126081003460
Свидетельство о публикации №126081003460
Рецензии