I день - не день, i нiч - без меж...
І ходить осінь, ставить пута
І райдужність дощем закута
І радість – теж…
Вечірній блиск не знає броду
і тане ніччю в синю воду
та з глибини мигтить ледь видно –
неначе світить тьма сама…
І десь так ніжно плаче скрипка
неначе вже її нема…
* * *
Аудіо-версія (пісня): https://www.youtube.com/watch?v=Hh8GsWBbYj0
Свидетельство о публикации №126080908076