Сонечко схОдить, Сонечко сідає—
А наш легІнь рибу иймяє.
Двадцять два гОди — ой, не мало,
Життя перед ним ся розуграло.
МолодИй, веселИй, - повен сил,
Ще би! - Тулько всього натворИв!
По своюй дорОзі сміло йде,
Тай за робОтов - не пропаде.
Бо як рОбит — на сОвість - до кунцЯ
Як ся лінит — ни стане із стульцЯ!
Любит хащу, озера, квІточки,
Тай на яснум Нибі звІздочки.
творінням БожИм видит ушидко.
Всьо що файне - і всьо що гИдко
Інтирисні му любІ сюжети
Бо природа щЕдра на секрети.
До світу по-свОєму ся однОсит,
І добрО фурт у серці нОсит.
Добре, що ун такий на нині є
Бо такого хлопця мало ко знайде!
Любий, КрІсті, будь любимий
Будь здоровий, та веселий
Най хранит тя наш мудрий Бог,
Коби в життю всьо што хочеш змог.
Коби щастя из тобов ходило,
А серце - йсе життя любило!
П1сня. Любий Кр1ст1
© Copyright: Мария Майор-Килиманн, 2026
Свидетельство о публикации №126080907019
Свидетельство о публикации №126080907019
Рецензии