Останній місяць літа, як фінал
Роману про жагу і насолоду.
П’ю пахощі і розкоші бокал,
Ковточком спеки гріюсь у негоду.
Мигтять хвилини кадрами кіно,
То спеку, то дощі несуть у стрічку.
Смакую кожну краплю, як вино,
Пірнаю в теплі дні, немов у річку.
А серпень вабить келихом троянд,
Запрошує ласкаво на десерти.
То диню принесе, то виноград,
То хмари дощові спішить зітерти.
Уранці загортається в туман,
Росою розсипає компліменти,
Насвистує пісні, як меломан,
Приховуючи зайві сантименти.
Пора дощів все ближче з кожним днем,
Вернутися назад немає шансу.
Люблю осінні дні, та серця щем
Нагадує щомить про плинність часу.
Смакую серпень
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126080901126
Свидетельство о публикации №126080901126
Рецензии