Росинка на зорі така прозора,
Як світло із туману, як любов!
В ній – сяєво душі, блакить простора,
Мелодія натхнення – краща з мов!
Вона не знає ран! Її долоня,
Як лілія, цнотлива і ясна.
В ній – спокій неба, теплота господня
І чарівлива пристрасна весна.
Блищить росинка, мов дитячі сльози,
Та в ній – не плач, симфонія Творця!
Вона не розуміє слів загрози,
Втішає сяйвом втомлені серця.
Росинка у колисці світанковій –
Така безгрішна, чиста, як дитя.
Затишно їй у зелені шовковій
Вбирати в себе ауру життя.
Вона – початок музики земної,
Безгрішний ангел, колискова мрій,
Чіткий відбиток казки голубої,
Духмяна розкіш в миті мовчазній…
Росинка на зорi
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126080901114
Свидетельство о публикации №126080901114
Рецензии