Ми пасьянс життя складали
Лежали світлі карти на столі
Ми души на вівтарь поклали
На холодному, крегкому склі
Ми долю в тому не вбачали
Роки вкладались в це життя
Немов колоду карт зібрали
А життя йшло без вороття...
Колоду цю уже не розложити
Не розпочати цю шалену гру
Знову лягає карта щоби жити
Мізерний шанс і я його беру
Не розумію часом що з тобою
Чи та любов твоя лише є гра
А може так вона стає святою
Можливо це її прийшла пора
Нема нам кращої у світі долі
Там де кохання вічністю було
І зупинився час у чістім полі
Де щастя лише мріями жило
Багато часу облетіло цвітом
І в тому часі залишилась ти
Крізь душу пролетіла світом
І наскрізь всі прозорії світи...
Л. Дідусенко. 7. 08.2026.
Цвiт, облiтаe свiт
© Copyright: Леонид Дидусенко, 2026
Свидетельство о публикации №126080803472
Свидетельство о публикации №126080803472
Рецензии