Я иду по дороге одна,
И сомнения мне не мешают.
Я по истине не голодна,
Ипостась моя всё разрешает.
Непривычна ещё мне свобода
И огня пробуждение внутри,
Но ликует душа от восхода
И бежат от меня упыри...
Время сотканно внутренним взором
Счастье светом забило все щели.
Звон печатей с сакральный узором,
И по телу шумят золотые капели...
Netaniya.
07.08.2026.
Я иду по дороге одна
© Copyright: Наталия Солодовник, 2026
Свидетельство о публикации №126080704936
Свидетельство о публикации №126080704936
Рецензии
написано і враженнями, і від них
читаю - і бачу як у самого такі вірші писалися: від особливого настрою, переповнення "чимось"... так треба - і ми так і пишем
і це не перший твій вірш такий хороший і щирий, Netaniya
нравиться
Владимир Шеврон 09.08.2026 22:42 • Заявить о нарушении
читаю - і бачу як у самого такі вірші писалися: від особливого настрою, переповнення "чимось"... так треба - і ми так і пишем
і це не перший твій вірш такий хороший і щирий, Netaniya
нравиться
Владимир Шеврон 09.08.2026 22:42 • Заявить о нарушении