Тиша не рятує
Живу у затишку й безпеці,
Та тиша сповнена тривог.
Щодня читаю, як у герці
Яріє спрага перемог.
Вже п’ятий рік війна вирує,
Вбиває віру наповал.
О, як вона думки нервує,
Руйнує душу, як вандал.
Душа вже п’яте літо в стресі,
У лабіринті дум сумних.
Нема кінця печальній п’єсі,
Спасіння від думок нічних.
Незгоди ніч стає все глибша,
Не має морок співчуття…
Від смутку не рятує тиша,
Коли летять у вир життя…
Тиша не рятуe
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126080605522
Свидетельство о публикации №126080605522
Рецензии