Ворожко крылата сюита

Ворожко крилата
         сюїта

Де літаєш,
Зозуленько сиза?
Що кувала
Колись по весні,
Полохливо
Літаючи низом,
Ти літа
Рахувала мені…

Приспів:
Де зозуленька та,
Що кувала в літах?
А ми чули й сміялись,
Нам смішин було мало…
Та коли вже на березі другім
І життя на останньому крузі,
Та ворожка б святою була –
Бо тоді у життя нас вела…

Ой крилата
Ворожко, близь хати,
Не вдаруєш
Ті дні, в ці часи?
Там усміхнені –
Батько і Мати,
Тут жура
І її не згасить…

Приспів:
Де зозуленька та,
Що кувала в літах?
А ми чули й сміялись,
Нам смішин було мало…
Та коли вже на березі другім
І життя на останньому крузі,
Та ворожка б святою була –
Бо тоді у життя нас вела…

Відлетіли
Додому лелеки
Й журавлі
Відмахали крильми…
Літо. Крим.
Липень. Місто і спека.
Там десь…, – річка…,
На березі…, – ми…

Приспів:
Де зозуленька та,
Що кувала в літах?
А ми чули й сміялись,
Нам смішин було мало…
Та коли вже на березі другім
І життя на останньому крузі,
Та ворожка б святою була –
Бо тоді у життя нас вела…

В’ячеслав Шикалович
28.07.2013р. – 05.08.2026р.
Мелодія на слова пісні: