Літо. Тимінь. Бавимеся дітьми на чиненикови. Тютка уйшла із двора тай гойкає дись ид звіздам:
- Дєерекек! Ануш риктен думів! Марішку вам уту, обим другий раз не гойкала! Туєсьте усі у ракашови? А Тунчі диє? Диє, звідаву вас?
А Тунчі уліз на хижу тай из-за комина маску бетлегемського чорта упхав. Указуєме тютці самими очима на комин...
Тютки лящали гет усі, кюлько їх било. А подевакі лящали тай пішалися.
А далесьме росли тай начинали із дівочками цюльоватися у голалвірагошних корчах. А тютки і дале гойкали:
- Дєерекек!!!
*****
Бобам, никайся сюди, на ня
Такась файна, гий косиця тай
Буду фігльовати із тобов єднов
Цюльоватиня кортить з тобов...
Звідаву тя, йов?
Не йов?
Як ото не йов?
Пак йов!
Говля би тя йзіла кой не йов!
*****
Говльонийні, вошлопат
Гоззал некем кішбобат
Дьерекек
© Copyright: Пол Грабовски, 2026
Свидетельство о публикации №126080408465
Свидетельство о публикации №126080408465
Рецензии