У кожному з нас є щось дуже незвичне,
Таке, що зовсім ховати не слід,
Воно особисте та дуже практичне,
Для когось воно тверде наче лід.
Але разморозивши тіло та душу,
Ми можемо знову творити дива.
Сказавши собі: Я потрібен, я мушу,,
І вмить шкереберть іде голова.
Думки, що ховались за чіймось словами,
Були як отрута, що збирати не слід.
Вони як великі нестирані плями,
На крилах, та зупиняють політ.
Туди, де блакить , де очікують мрії,
У кожного ключ від самгтніх дверей.
Вони не сумують, а знають що дії,
Ведуть нас туди, де багато ідей.
Які ми беремо собі без сумління,
Так впевнено,що що не здригається крок.
Хтось скаже: Напевно це точно везіння,
Ти обраний кимось із знатних зірок.
Але твоє сяйво - це щось особливе,
Таке що з середини йде крізь думки .
Поки що маленьке та трохи цнотливе,
Але то є наші важливі шляхи.
(26.07.2026).
У кожного з нас
© Copyright: Сергей Сергеевич Радченко, 2026
Свидетельство о публикации №126080404925
Свидетельство о публикации №126080404925
Рецензии