Переболіло все, усі образи
Забулися у вихорі життя.
Уже не ранять серце й душу фрази,
Що рвали на шматки мої чуття.
Забулась тиша, що звучала криком
Охопленої прикрістю душі,
Тепер вона загоює любистком
Усі душевні драми і жалі.
В минулому – безсонні довгі ночі
І відчуття німої пустоти,
Заплакані від хвилювання очі
І неймовірний щем від гіркоти.
Цей біль для мене був складним уроком,
Ставала я сильнішою від ран.
Уже не плачу я чаїним зойком,
Розсіявся сумних думок дурман.
Розсiявся дурман
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126080402468
Свидетельство о публикации №126080402468
Рецензии