Ти моїх почуттів стихія,
Ти мій полон печальних дум,
Ти моя недосяжна мрія,
Ти мій біль, ти мій плач та сум.
Як скажений біжу за тобою,
Л'овлю погляду тв'ого момент,
Ти затьмарила Всесвіт собою,
Моє серце розчавивши вщент.
Я забув від твоєї вроди
І про гідність і про етикет,
Ти є твір надземної природи
Та кохання ласкавий сонет.
Прагну птахом в обійми я тв'ої,
Шаленію від губ твоїх,
Ніжна квітка краси весняної,
Світле сяйво каз'ок чарівних!
Недосяжна
© Copyright: Викториус Пат, 2026
Свидетельство о публикации №126080304886
Свидетельство о публикации №126080304886
Рецензии