Зачарована нiч на хуторi
У небі Місяць плив чаклун
над хатами білими….
Ворожив скрипаль-цвіркун
ніч кохання з милими…
Ніч розсипала зірки
під своєю стріхою…
Серце – вишнею в дворі,
заманило втіхою ...
Цілувався, ой, нене,
з милою дівчиною ...
Обіймала та мене,
ніжно під калиною ...
Ті роки пішли в туман
з юністю рутвяною…
Виріс кам'яний паркан
проміж нас з коханою…
І шепоче очерет:
Де ти був сторіччями!?
Станув в ночі силует
чарівної дівчини…
Перше щастя, не секрет,
із журбою вінчане…
© Copyright: Юджин Папуша, 2026
Свидетельство о публикации №126080206082
Свидетельство о публикации №126080206082
Рецензии