Лiтнiй дощик

Літній дощик з неба навпростець
Біг і розсипався над землею.
Цвірінчав утішно горобець,
Звеселяв довкілля метушнею.

Аромат квітучих трав злітав,
Краплями дощу лягав на луки,
Кожну квітку ніжно обіймав,
Щедро роздавав свої дарунки.

Озивався радо очерет,
Дихали з полегкістю левади.
Ліс і поле тішив цей бенкет
Свіжості, наснаги і розради.

Чарувала музика дощу,
Пристрасна, хвилююча, як тайна.
Радість виливала, не журбу
Нота насолоди життєдайна…


Рецензии