А я не знав, що ти така.
Що не кохаєш некоханих.
Не ходиш аби з ким за ґанок.
І що на слово не легка.
А легкості я й не шукав.
Я просто заздрісних послухав.
Дурним думкам підставив вуха.
І сам себе перелякав.
Ти не така, як зовні є.
Сприйняв я гордість за погорду.
Ти найпривабливіша — горда.
Дівча невпізнане моє.
А я не знав, що ти така
© Copyright: Миклош Форма, 2026
Свидетельство о публикации №126073106300
Свидетельство о публикации №126073106300
Рецензии