Ти – весь у шовку, мій ніжний ранок!
Ясний, ажурний і легкий.
Яке ж ліричне твоє сопрано!
Вбираю серцем настій п’янкий…
Я окриляюсь теплом, любов’ю!
Співає втішно моя душа.
Даю уяві безмежну волю,
Лечу удалеч, немов луна…
Крізь аромати смачної кави
Проміння сонця стирає сни.
Звучать натхненно надій октави
Акордом щастя і новизни.
У кожній миті – краси магічність,
Жадання, мрії і смисл життя.
Мій ніжний ранок! Твоя чарівність
В душі стирає сумні чуття…
Мiй ранок
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126073104550
Свидетельство о публикации №126073104550
Рецензии