Жарт вливий

У селі дівчата файні про любов торочать
одна стрілась біля стайні каже:"Заміж хочу"
"Приходь"кажу,коли смеркне,бо мені ти люба,
коли сонечко померкне в зелен-гай під дуба".

Через сад і огороди в гай приходь гуляти,
тішити красу природи,щоб не знала мати.
Приголублю,обійму,мов розбійник свисну і
на руки підійму,до грудей притисну.

На побачення прийшли,як зустрілись з нею,
то розсталися лише ранньою зорею.
Вона липка мов смола чи фарба магнітна,
обдурила в блуд ввела,каже що вагітна.

Ти звихнулась молоденька,чи зійшла із глузду,
не жартуй так дорогенька женитись не буду.
Не знущайся наді мною,ти не те щось з'їла?,
що від зустрічі зі мною враз завагітніла.

Боюсь в хаті ночувати,краще по-простому
і щоб не бурчала мати,спати йду в солому.
А вже поспіль третій день,в хату йти боюся
там мене чатує дівка,ту,що звати Люся.

Вже стахаюся жінок,дівчат молоденьких,
краще зайду у шинок,щоб не знала ненька.
Утікав,мов від чуми,не хотів женитись
краще зайти до куми,щоб знов похмелитись.

серпень 2026
О.Чубенко-Карпусь