У росистiм срiблi

У росистім сріблі липня
П’є водичку день новий,
Від утіхи аж іскриться,
Наче промінь чарівний.

Пильно дивиться калина
У дзеркальну гладь струмка,
Кожна ягідка-жарина –
Ніби зірочка ясна.

Мило тягнуться до сонця
Ніжні квіти на лугах,
А з гнізда, як з гучномовця
Посилає пісню птах.

Клена трепетні долоньки
Радо сплескують хмаркам,
Голубіючі волошки
Спокушають убранням.

У росистім сріблі літа
Відбивається блакить.
Надихає вітру квінта,
В серці радістю струмить…


Рецензии