Від дому далеко… Так пусто навкруг…
О, як же нелегко! Думки, як недуг…
Читаю Шекспіра… Сюжет давнини…
А в серці – зневіра і холод зими…
Немовби отрута – тривала печаль.
Безвихідь – як скрута. Пронизує жаль.
Крізь вітер і морок охоплює сум.
В душі – цілий ворох непроханих дум.
Занадто багато надламаних доль!
О, як же затято стрясає юдоль!
Мелодію смутку виводять вітри…
Нагадують пустку тужливі альти…
Холодно i пусто
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126072905352
Свидетельство о публикации №126072905352
Рецензии