В уламках iлюзiй
Ховається липень в уламках ілюзій…
О, як він не хоче втрачати красу,
Свої почуття виливає у блюзі
Дощів і туманів на змоклім шляху.
Я теж сумуватиму… Квіти і трави –
Усе збережу, як коштовні дари.
Не раз пригадаю зворушливі барви,
І річку, і поле, і миті жари…
Багато розкажуть доріг серпантини
Про літні мандрівки, пригоди смішні,
Про зустрічі теплі, знайомі стежини,
Про миті затишку і сни рятівні…
Зі смутком згадаю хвилини у мріях
У щедрім затишку п’янких берегів…
В уламках ілюзій, у марних надіях
Зникає пора суперечних чуттів…
Свидетельство о публикации №126072804654