Доріг багато у житті,
Яку обрати,
Щоб не блукати у пітьмі
І не кричати?
Колись і мій настане час
Летіти ехом,
І я побачу безліч трас
З душевним щемом.
Земним путям нема числа
Аж до зупину…
Можливо, я ще не знайшла
Свою єдину?
А, може, пізно? Від років
У серці – втома.
Вже чаша смутку – до країв,
А я – не вдома…
Уже про фінішну пряму
Шепочуть ночі,
Та всі дороги – у диму,
Туманять очі.
Життя штовхає в кут глухий…
Збентежень – хмара…
Стрічаю ранок, день новий,
Чекаю “завтра”...
Дороги
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126072804624
Свидетельство о публикации №126072804624
Рецензии