Про музику

Я розчинюсь краплинами  роси
чи птахом у безодні сині неба,
без струн і милозвучної краси,
не можу жити,музико,без тебе.

Ти додаєш щодня життя років,
ця пісня про мелодій рим чарівних,
які,мов ніжні клумби квітників
я про акордів груп рядочків рівних.

Коли я чую музики слова
мені стає розкішній і зручніше,
від музики п'яніє голова,
і враз стає душі моїй тепліше.

За все я вдячний музико,тобі,
що музи чую соло на гітарі,
за металевий гомін на трубі
і звуки ті,що стеляться у барі.

Неначе моря хвилями пливу
і знову підіймаю риму сплячу,
з тобою,рідна музико,живу
від насолоди тішусь,ледь не плачу.

Вряди-годи вмиваюся дощем
так в музиці минають дні і ночі,
хоч на душі війни печалі щем,
все ж втілюю в життя проекти творчі.

Вона немов п'янкий відвар із трав,
що балує солодким поцілунком
про музику поему написав,
щоб душу напоїла ніжним трунком.

Покритий таємницею мотив
коли війни завершиться стихія
я попрошу,щоб піснею зробив,
вірша у Нехаєвського Сергія.

липень 2026
О.Чубенко-Карпусь