про долi та долю
свободи, надії, події, розма;ю,
хвилини, години, що далі не знаю,
і наче примара, нера;до блукаю
в осінньому лісі без сонця і листя,
і долі не в небі, а долі шукаю,
крокую навмисно плаями за кра;єм,
і геть не знаходжу щасливого міста.
Лиш чорна вода обіцяє глиби;ни.
По дзеркалу гладі крокують хмарини.
Допоки до храму я схилами п'явся,
допоки шукав це прима;рене щастя,
із сірого неба краплини в нестя;мі,
стібали щосили по спині різка;ми.
світлина: Костянтин Трутовський. Місячна ніч.
Свидетельство о публикации №126072706751