Все просто, сонце...

Все просто, сонце, — світ розділився на ДО та ПІСЛЯ.
Світ вже ніколи не буде таким, як раніше.
Він наче хостел, де варять дешевий віскі,
Торгують тілом... Та жити тут все страшніше.
Все чітко, сонце, — світ штучний, нерідний та чорно-білий.
В його розломах зникають міста та долі.
Проклята мітка — воюй, допоки не вбили,
Першим вбивай, щоби не гнити в полі.
Все ясно, сонце, — світ містить полярні дві директиви,
Дві ліги людства за задумом і протоколом:
Перша не вміє любити, бо нечутлива,
Тому руйнує усяке життя навколо.
Інша не пре війною в чужі країни,
Бо зрозуміла цінність життя нарешті.
Світ завжди ділився на хижаків та невинних.
Ким себе бачиш, сонце, на його рештках?
Лена Жажкова
26.07.2026.


Рецензии