Я пам'ятаю твій парфум -
той запах вечора й дощу,
де тіні танцювали сум,
І я казав: «Не відпущу.»
Він жив у складках моїх снів,
у шарфі, кинутім на стіл,
у кожнім слові у повітрі
як ароматний ніжний вітер.
Троянда, Амбра, Кардамон -
чи дивний був цей аромат,
для мене він найкращий сон,
де щастя наче зорепад.
Роки минають, наче дим,
стирають обриси обличчя…
Та не стирають аромат
В моїх думках, в моїх речах
Вгамовуючи протиріччя.
Я пам'ятаю твій парфум…
Твоя рука в моїй руці -
останнє, ще що не забув -
сльозинка на твоїй щоці.
Іду по вулиці чужій,
і раптом хвиля, наче знак:
хтось поруч раптом нагадав
минулого кохання смак.
І серце зупинилося на мить,
готове вірити в дива -
та це лиш вітер, що летить,
сховавши в пам;яті слова.
Я пам'ятаю твій парфум…
Пов;язаний з твоїм ім;ям.
Я пам'ятаю твій парфум…
Він все, що залишилось
від кохання …
Нам.
Твiй парфум
© Copyright: Наталия Чайка -Зотова, 2026
Свидетельство о публикации №126072605904
Свидетельство о публикации №126072605904
Рецензии