Воззови ко мне...

Єремія 33:3 Заклич до Мене, і Я відповім тобі, і покажу тобі велике та незбагненне, чого ти не знаєш...

"ЗаклИч до МЕне! Я все відповІм,
Все покажУ тобІ велИке й незбагнЕнне!
Ти - мАло знАєш! Я - ще не відкрИв
ТобІ сповнА - ні ЗЕмлю, Ані НЕбо!"...
Скрізь сон це чУю, що в обІйми взяв
МенЕ серЕд жаркОго знОву лІта.
Колись в дитИнстві я у снах літАв,
Та нині - засинАю, нАче вбИтий.
А як прокинусь, зОвсім вже не сплю
У збУдженні, що вИзвала "тривОга".
Ні, Бога я від стрАху не молЮ,
Бо розумІю: тут Він - ні до чОго.
Та й що Він мОже? ВзагалІ - він є?
Чи то казкИ прадАвні для дорОслих?
Рука у дзвони вже здавна не б'є
І душі не чипає дзвін той гОстрий,
Не бУдить всіх, хто стОрону ДобрА
Для себе вибрав до самОї смерті.
ЖиттЯ сьогодні - нетривАла гра
Для нерішучих , навіть, і для впертих.
ЧогО чекАти? Так не мОже буть,
Що Іспит цей - довІку нам війнОю!
МенІ, із чАсом, вАжче все збагнУть,
Що ДОля з нАми безперЕрвно кОїть?!
А час ідЕ, минАє кОтрий рік.
ЦьогО безглУздя - розімкнЕться ж кОло?!
Що, БОже, склАсти нам ТобІ до ніг?
МолИтв з душІ, що вже затЕрпла гОла?
"ЗаклИч до МЕне! Я все відповІм,
Все покажУ тобІ - велИке й незбагнЕнне!
Ти мАло знАєш! Я - ще не відкрИв
ТобІ сповнА : ні ЗЕмлю, Ані НЕбо!"...
То грім гримІв? Чи вІтер шепотІв,
Чи то наснИлось, що читАв ранІше?
НіхтО, на жАль, нічОго не відкрИв.
СвітАє. РАнок. Ніч ще лЕдве дИше...
"ЗаклИч до МЕне! Я все відповІм,
Все покажУ тобІ велИке й незбагнЕнне..."
На сході й поруч - знову чорний дим,
Що застеляє безкінечне небо...
Я мало знаю. Майже і не жив...

Картинка: Пророк Єремія