Посвящение Мариуполю
Море, волнами ветер колышет траву,
Излишне ли длинно от лесополос
тени ложатся, пыль будет слаться,
грань между гречкой, зерном в перекос ,
мягкой отарой облачки парой,
звон и покос от утренних рос.
Степь дышит ветром, небо безмерно.
все, что сбылось, все что в жизни сбылось.
Україна
Море, хвилями вітер колише траву,
Зайво чи коротко від лісосмуг
Тіні лягають, куряву здіймають.
Межа між гречкою,
З житом навскіс.
М'якою отарою хмари у парі,
Дзвін і покіс від ранкових рос.
Степ диха вітром, небо безкрає,
Сонце торкається стиглих колос.
Украина
© Copyright: Евгений Витальевич Антонюк, 2026
Свидетельство о публикации №126072108408
Свидетельство о публикации №126072108408
Рецензии