Нахилилось небо темно-синє,
Барвами свинцевими лякає,
Тільки б не накрило поле житнє,
Де колосся вітер забавляє!
Та в в сірій гамі світ прекрасний,
І, здається, шепче чорна хмара:
“Не женись за блиском, він невдячний,
Стати може мороком назавтра.
Вчись шукати радість у простому,
У зірках, у квітах, що промокли,
Тільки у байдужому й пустому
Не буває радості ніколи.
Завжди після ночі з темнотою
Знову світить сонце і голубить.
Знай, що за найвищою горою
Може бути той, хто щиро любить.
Є проміння сонця і в калюжах!
Дощ і грози можуть надихнути!
Віруй у добро, що зріє в душах,
Серцем вчися слухати і чути!
В бурях і в руїнному цунамі
Часом відчувається прекрасне,
Світ розкішний! Навіть в сірій гамі
Є відтінок світла, що не гасне!..”
Знаходити радiсть у простому
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126072108014
Свидетельство о публикации №126072108014
Рецензии