Прекрасний свiт
Слів не вистачає описати,
Рідний він для нас або чужий,
Хочеться красу його вбирати.
Росяна стежина за вікном,
Зірка в небі, трави на полянах,
Поле з дозріваючим зерном,
Луки – у замріяних туманах.
Квіти ностальгують за теплом,
Пташка у гнізді чекає ранок,
В житніх оксамитах за селом
Дихає ліричності серпанок.
Світ земний – це сил Всевишніх плід,
Все у ньому є для благодаті.
Кожна мить – немов маленький схід,
Мрія жити в спокої і щасті!
Чом же ми вбиваємо красу?
Чом летять шахеди і ракети?
Чом у вирі горя і плачу
Владно домінує голос смерти?..
Свидетельство о публикации №126072107991