Коли не спиш, рахуєш кожну мить.
Хвилина до хвилини не подібна.
Дня, що минув, — потрібне й непотрібне —
то радує, то, навпаки, болить.
Пригадуєш дрібниці маячню.
Десь розумієш: краще би — промовчав.
Сльоза тремтить, хоча заплющив очі
вчорашній день від місяця вогню.
Ніч — прірва поміж вічностями днів.
Ти — в прірві і провалів, і здобутків.
І тільки хід годинниковий чути,
що ошукав ходу щасливих снів...
Коли не спиш, рахуеш кожну мить
© Copyright: Миклош Форма, 2026
Свидетельство о публикации №126072104969
Свидетельство о публикации №126072104969
Рецензии