Вона вже одягнула капелюшок,
та звук прощання з вуст ще не злетів.
і я вже знав, що попросити мушу
залишитися, як давно хотів.
Із чар кількагодинної розмови
народжується диво інших чар,
коли вдихнути прагнеш вії, брови
і скронь цнотливих нецнотливий жар.
А капелюшок лиш підкреслив тонко,
що естетичне теж єднає нас...
Що передмова є — лиш оболонка.
Розмова — то до післямови час...
Вона вже одягнула капелюшок, або Мова до пiслямови
© Copyright: Миклош Форма, 2026
Свидетельство о публикации №126072005750
Свидетельство о публикации №126072005750
Рецензии